ВИПЛАТИВ МАЙЖЕ 1 МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ АЛІМЕНТІВ

“Ну, котічєк, тєбе пі#да. Ході оглядивайся!”
Таку СМС-ку я отримав від своєї колишньої дружини 3 роки тому в листопаді 2014-го, коли в порушення всіх процесуально-правових і законодавчих норм моя справа злочинно-містичним чином з Подільської виконавчої служби (після раптового звільнення її керівника), перекочувала до Солом’янської із дивним поясненням “у зв’язку з широким суспільним резонансом” (юристи реготали до сліз!).

“У вашої дружини дуже серйозні покровителі і ця справа в пріоритеті, не зважаючи на те, що окрім вашої у мене висить ще шість тисяч справ, — прямо в обличчя заявила виконавець Цапенко С.О., коли вантажила мій автомобіль на евакуатор, і пошепки додала, — бігом ховайте майно, бо наказано відібрати все!”

А далі почався суцільний Армагеддон — виконавці о сьомій ранку вривалися в квартиру моїх літніх батьків (де я маю частку від приватизації 1992 року), і погрожували їм виселенням, якщо я не сплачу всіх боргів (у матері трапився серцевий напад, а батька госпіталізували із гіпертонічним кризом). Виконавці ходили як на роботу до квартири, в якій я проживав і яку придбав до шлюбу.

Зазвичай це відбувалося так — попереду мати пятьох дітей з наймолодшим на руках, з нею преса і журналісти бульварних видань, а за ними півтора десятки виконавців, свідків, понятих, щоб описати майно і виставити квартиру на торги. Статті та ТБ-сюжети про “націонал-фашиста” “злістного аліментника”, “підступного зрадника” пеклися, як гарячі пиріжки, і ширилися ЗМІ у сотнях поширень. Особливо лютували “Комсомольська правда”, “Вєсті”, “Сєгодня”, журнал “Віва”, канали СТБ та 1+1. Рускоязичноє насєлєніє України вбачало в мені типового пожирача луганських немовлят, а бабці на Житньому ринку після сюжету у “Світських хроніках” “В Мухарського вселилися демони”, при моїй появі в молочному ряду хрестилися і тричі плювали через плече “Хай Бог милує, кинув казьол дружину з трьома малолітніми дітьми на руках!”

А почалося все в 2012 році з появою у моєму житті радикально-співочого професора антропології Ореста Лютого. Цей проект став моїм особистим шанцем з якого я відкрив вогонь по хамству, бидлячеству, совковій облуді, які тотально окупували мою країну після воцаріння на престолі Януковича.

“Я нє хочу з тобой жить, — заявила тоді мені мати моїх дітей. — Мнє стидно бить с тобой рядом. Как мнє послє твоіх ідіотскіх песєнок людям в глаза смотрєть? Давай, собірай манаткі і валі із нашего дома…”

Рік мені не давали бачитися з дітьми, аж поки не запропонували підписати шлюбний контракт, який наче мав залагодити всі наші суперечності і виправити ситуацію. Я ДУЖЕ ЛЮБЛЮ СВОЇХ ДІТЕЙ! І ДУЖЕ ЗА НИМИ СКУЧИВ! Тому погодився на всі умови, навіть не спитавши поради у юристів. Переписав на дружину все нажите в шлюбі майно (великий заміський будинок та чотирьохкімнатну квартиру), а ще добровільно взяв на себе забов”язання виплачувати аліменти на дітей у розмірі 3000 (три тисячі доларів США). Зауважу, перебуваючи в офіційному шлюбі!!! На той час мав великий телевізійний проект, власну концертну агенцію і міг дозволити собі таку суму. Щоправда, у контракті містився пункт 5.3.1., що проголошував “У разі зміни матеріального стану, або сімейного положення сторони можуть переглянути цю суму у добровільному порядку. У разі заперечень однієї із сторін всі суперечності розглядаються у судовому порядку”.

До цього моменту я НІКОЛИ не мав справ з нашою судовою системою.

Але коли гугупнула революція, а за нею війна. Коли мої доходи впали в рази, і я не зміг виконувати добровільно взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, тоді я звернувся до дружини із проханням переглянути суму контракту згідно пункту 5.3.1. На що отримав категоричну відмову. А через місяць вже ма листа з Виконавчої служби із сповіщенням, що все моє рухоме й нерухоме майно заарештовано. А сума боргу за три місяці складає 161 000 (сто шістдесят одну тисячу гривень!!!) Як ви це нарахували? Звернувся до нотаріуски яка видала виконавчий напис. “Ну то основна сума з три місяці і пеня, і пеня на пеню…”

І понеслося!

В травні місяці 2014 року подаю у суд, але суди відкладають і відкладають.

Тим часом нотаріуска виписує виконавчі листи один за одним.

“Пеня на пеню, пеня на пеню… і у жовтні місяці я маю вже 600 000 (шістсот тисяч боргу!!!)
Суди тягнуться, а листи виписуються… Виконавча лютує, відбираючи у мене все! Машини на штрафмайданчиках, в квартиру вриваються (це вже описано вище).

Не буду занурювати вас в подробиці цього юридично-судового пекла. Скажу одне: справа про перегляд суми аліментів НЕ РОЗГЛЯНУТА Й ДОСІ!!! 3,5 роки судді не можуть винести рішення, а після засідань шепочуть на вушко “У вашої дружини дуже серйозні покровителі…”

Але сьогодні я побачив вже колишню дружину в якості експерта із сімейного права на засіданні комітету Верховної Ради де обговорювалося питання нового закону “Про стягнення аліментів”. Поруч — купа поважних людей, які уважно слухають історії про “націонал-фашиста” “падонка-алімєнтщіка” і “підступногго зрадника”, який на цей момент (це якось усюди замовчується) виплатив своїм дітям за три роки 901 457 грн (дев’ятсот одну тисячу чотириста п’ятдесят сім грн). Тож якось дуже пригадалася СМСочка трьохрічної давнини: “Ну, котічєк, тєбе пі#да. Ході оглядивайся!”

Link